Електростимуляція
28.08.2021
Міостимуляція - це вплив на органи і тканини імпульсного струму низької частоти. Дія пульсового струму призводить до фізіологічного скорочення м'язових волокон.Скорочення м'язів активує кровообіг, покращує відтік лімфи з міжклітинного простору через венозну та лімфатичну системи, позбуваючись продуктів обміну речовин (шлаки).
Цей метод терапії включають в комплекс відновлювального лікування та з профілактичною метою.
- В якості профілактики електростимуляція використовується для підтримки життєдіяльності та живлення м'язів, попередження їх атрофії через вимушену знерухомленість або при зниженні рухливості, наприклад, через захворювання суглобів. Також процедура показана як профілактика післяопераційних флеботромбозів.
- З лікувальною метою електростимуляцію найчастіше призначають для відновлення функції пошкодженого рухового нерва, при парезах і паралічах, внаслідок невриту мімічних м'язів, а також при спастичних паралічах. Останнім часом електростимуляція часто застосовують з метою нормалізації функції внутрішніх органів і систем при наявних в них хворобах, наприклад, рефлюкс-езофагіті, гіпотонічна дискінезія жовчовивідних шляхів, для відновлення моторної функції кишечника, при атонічних запорах і після порожнинних операцій тощо.
При захворюваннях опорно-рухового апарату електрофорез (електростимуляція) є вагомим чинником роботи з м'язами. Окрім цього, в процесі курсу міостимуляція сприяє активному руйнуванню та розщепленню жирових відкладень на проблемних ділянках в питанні корекції фігури, відновленню структури тканин, може лікувати целюліт, провисання шкіри , надаючи фігурі гармонійної форми.Така терапія на додаток до основних методів курсу сприятливо впливає на судини: руйнує локальні жирові клітини, що відкладаються на стінках. Імпульси посилюють метаболізм і допомагають нормалізувати лімфовідтік, отже - зменшуються набряки в місцях запалення.
Показання до застосування електростимуляції
- рухові порушення (парези, паралічі) внаслідок захворювань і травм центральної та периферичної нервової систем;
- порушення рухової або замикальних функції шлунка, кишечника, жовчовивідних шляхів, сечового міхура, сечоводів, матки та її придатків;
- стимуляція м'язів з метою поліпшення периферичного артеріального і венозного кровообігу, лімфовідтоку;
- стимуляція діафрагми і м'язів передньої черевної стінки для поліпшення дихання;
- збільшення і зміцнення м'язової маси;
- сколіоз та інші захворювання хребта.
